НМТ під час війни та підвищення зарплат педагогам, — інтерв’ю

Яких вчителів наразі найбільше потребує країна та коли педагогам зможуть підвищити зарплати — в інтерв’ю Новини.LIVE розповів депутат ВР та заступник голови Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин.

Які результати першого етапу НМТ у школярів?

— Війна і ситуація, в якій ми перебуваємо, диктує вибір не між гарними рішеннями й іншими рішеннями, а між будь-якими рішеннями, які в той чи інший спосіб не є комфортними. Кожен освітянин розуміє, що не класно складати декілька предметів в один день, ще хтось говорить про надвисоке навантаження на дітей, на центр написання тощо.

Але для нас як для держави потрібно зберегти механізм та інструмент справедливого вступу до закладів вищої освіти в Україні. І якщо не буде НМТ або іншої прозорої процедури, ми спотворимо великий обсяг роботи й довіру до ЗНО, попри всі претензії до його інституції до справедливого складання іспитів. 

Окрім цього на школярів ще й впливають обстріли, які буквально передують здачі НМТ. Чи можна переносити день складання тестів, наприклад?

— Якщо дитина з певної причини не може скласти цю сесію, існує процедура, за якою вона може піти на додаткову сесію. Наскільки мені відомо, цим інструментом вже користувалися. Відповідальний заклад освіти, який турбується про долю своїх випускників, комунікує з батьками та дітьми про треки у випадку форс-мажорних, але, на жаль, для нас вже досить часто звичних ситуацій. 

За кілька місяців новий навчальний рік. Які зміни чекають школярів?

— Новий навчальний рік 2025-2026 — останній рік другого ступеню освіти. Тобто 9 клас для тих дітей, які  навчаються за новою програмою української школи. Це досить важливий проміжний етап, щоб подивитися, а з якими результатами ми прийшли в рамках реформи? Аби це не була реформа заради реформи.

Маємо подивитися, що підкоригувати, що робити, чи варто повертатися до якихось інших підходів. Це буде дуже важливий рік. Мені б хотілося входити у 2026 рік із засвоєними субвенціями державної підтримки для шкільної освіти. Я про укриття і бомбосховища. Бо, на жаль, показники 2024 року дуже невтішні: маємо лише трохи більше як половину впровадженого. 

Тобто кошти на укриття розкрадають?

— Ні, про розкрадання не йдеться. Держава виділяє неймовірні кошти, а на місцях ці рішення гальмують. Десь пізно вийшла постанова, десь пізно комісія спрацювала, десь не добудували.

Те саме про субвенції на харчоблоки, природничо-математичну систему освіти. Держава виділила майже пів мільярда гривень на критично-важливі напрями освіти. Бо у нас досі є сільські території, де немає жодного профілю природничого класу. Або 35% вчителів викладають три і більше предмети. І все через нестачу вчителів природничо-математичного циклу. 

Також по селах у нас не вистачає вчителів іноземної мови. Бо людина, яка фахово володіє мовою, зазвичай обирає інший трек. Так само як і ІТ-дисциплін. А от вчителів початкової школи та української філології у нас більш-менш вистачає. 

Чи підвищуватимуть зарплату педагогам із початку нового навчального року?

— Враховуючи війну, важко говорити про зарплати вчителям зараз. Але маємо говорити про модель, яка буде відразу після закінчення воєнного стану. Тобто як саме мають підвищувати зарплату педагогам. Бо якщо цього не робити, то все інше, про що ми говоримо, буде лише допоміжними кроками.

Нам потрібно змінити систему оплати праці. Адже у нас дуже мала базова ставка, яка відштовхує від себе молодих вчителів. Проте є купа надбавок, якими досить часто граються. Тому такий крок є необхідною умовою сталості будь-якої реформи. 

То коли ж очікувати на підвищення зарплати?

— Ніхто не бачив бюджетної декларації, яку Міносвіти мало подати до Міністерства фінансів. Я б хотів, аби міністерство вже почало обговорення підходів щодо оплати вчителям із громадськістю. Бо просто механічно підвищувати – шлях в нікуди. Нам потрібні концептуально змінені підходи. Дуже хотілося б, аби було хоч якесь збільшення. Але про це будемо говорити вже під час обговорення бюджету на 2026 рік.